Тлетворное влияние фильма в итоге сказалось. Я вчера 2,5 часа наблюдала как герои хлещут вино. Обзавидовалась и сегодня приобрела бутылочку розе, столь любимого Мари... Теперь только моря не хватает.

Не те, щоб я здивована... як підказує досвід, моя думка рідко збігається з більшістю, а тому... я довго вмовляла себе на цей фільм. І як же я невимовно вдячна собі за те, що ризикнула...
Дивовижне кіно... чуттєве, чесне і безжальне. Такі різні долі і такі різні люди... Блудниця, гордій, скиглій... Хтось пихою покараний, а хтось пристрастю сповнений...Хтось стосунків боїться, хтось самотній у них... Це таке собі реаліті-шоу... Ти наче заглядаєш у вікно, а там всі ці душі, мов оголені дроти, мерехтять/виблискують... Я чесно полюбила їх всіх. Різних, дивних, нестерпних. Ні, я звісно не сміялась, але ж скільки разів моє серце топила ніжність, або журба... Я щиро посміхалась, коли дівчинка шепотіла іспанську на вушко Марі і зморгувала сльози, коли Ерік сидів на балконі, біля сплячої Леї, а ще я декілька разів повертала ту неймовірну пісню Франка... (Зараз я теж пишу свій відгук під неї).
Я не хочу аналізувати детально... Впевнена, в цьому немає ніякого сенсу... Фільм не відгукнувся нікому з тут присутніх. А мене він вразив... і нагадав, які люди крихкі і які тонкі повутинки, що тримають їх разом... Так хочеться, щоб у світі було якнайбільше справжніх друзів і справжніх почуттів. Але правда у тому, що в кожного з нас є свої маленькі секрети.
Поставила 4, лише тому, що не заявлена комедія. Але це, мабуть, один з кращих фільмів, що я бачила у своєму житті. Без перебільшення. І як в тій пісні - "something just changed in my world".
Катя, дякую.