Не можу сказати, якщо чесно, що фільм шедевральний. Після півгодинного перегляду думала, що сил до кінця до дивитись не стане. Але помилилась. Якось затягнуло... чи то океан, чи тривалий трагізм, чи бажання допомогти героям у вирішенні дилем, котрі повсякчас ставали на шляху Головних героїв.
Як і острів, на котрому знаходиться подружжя Шерборн, має назву дволикого бога Януса, так і події постійно ставлять героїв перед вибором. Завжди є два шляхи. Спочатку Тому необхідно обрати: усамітнення на маяку чи новий стиль життя після одруження з молодою австралійкою. Потім муки вибору: вчинити чесно, гідно військового (хоча і в минулому) і заявити про човен з новонародженою, або піти на поступки дружині, яка після двох викиднів перебуває в депресіі і на межі втрати здорового глузду. Далі треба обрати: чи лишити вбиту горем Ханну в невідомості, або подати вісточку, що її кровиночка в безпеці і не потребує оплакування. І насамкінець: обрати кару за вбивство, якого не було, і безпеку дружини чи чесну розповідь і покарання для обох.
Ізабель та Ханна також постійно в муках. Першій необхідно підтримати брехливі свідчення чоловіка і залишитись на свободі, або бути чесною і врятувати його від смертної кари. Після звільнення піти на поводу у почуттів і знати Люсі-Грейс чи стримати дану обіцянку і ніколи не шукати зустрічі з такою коханою дитиною. Ханна зі свого боку мала обрати: задоволення своїх інтересів, як люблячої матері, яка в одну мить втратила і чоловіка, і донечку, або зробити так, як буде краще для дитини. Навіть сама Люсі має обрати: чи жити щасливим життям із заможними матір’ю та дідусем чи все ж таки знайти людей, які врятували її від вірної смерті і підтримувати зв’язок. Шкода, що деякі рішення мали тяжкі наслідки і іноді були зроблені запізно. Все тримало в напрузі усі 2 години, сіючи відчуття неспокою і тривоги.
Окремої уваги вартують пейзажі і операторська майстерність показати дивовижну природу. Океан заворожував мене як у стані тиші, так і в штормові дні. Заради такої краси може і я б погодилась жити на маяку, виконуючи щодня одну і ту саму роботу: запалювати ввечері ліхтар для тих, кому те світло потрібно.
Мене багато дивувало в картині (відлюдькуватість на острові, відсутність лікаря і т.д., дивні стосунки між Томом та Ізабель перед весіллям та на ньому, обвинувачення у вбивстві без нормального слідства тощо). Тому не можу поставити 5. Від мене тверда 4

фильм где есть Майкл приравнивается к шедевру
шучу конечно, Фассбендера люблю безгранично, но женщина, которая его у меня увела , вызывает вопросы... но не в этом фильме как они друг на друга смотрели

фильм мне понравился. 100% на стороне Тома. как можно знать и продолжать желать несчастья другому, как это делала Изабель, я не понимаю...
вообще, в фильме столько боли, но, в то же время, столько любви и силы, что сознание разрывается. больше всего я переживала, что Тома все-таки увезут. не могла поверить, что такая сильная взаимная любовь для Изабель ничего не значит. хорошо, что ошиблась.
естественно, самый трагичный момент - приезд Люси-Грейс... а Изабель уже умерла... в общем, четвертый фильм, из-за которого я всплакнула...
была недавно на экскурсии по маякам, рассказывали о жизни смотрителей (кстати, это не правильное название), а я думала: "как же хорошо, спокойно, людей вокруг минимум... мне бы такую работу ", посмотрев фильм, я в это уверовала

не могу понять двух вещей: 1) почему они не сообщили, что шлюпка причалила, а там труп, без ребенка... 2) почему не сходить к врачу? гордость? помешательство? вдруг проблема решилась бы достаточно легко?
от меня 5

Это не мечта, а не работа, и для меня тоже

Фильм цепляет, безумно жаль Изабель. Никому такого не пожелаешь. Единственное, неужели нельзя было на время беременности или последних месяцев отправлять жену на материк??? Как то не понятно, особенно после первой трагедии.
Игра актеров очень хорошая.

думаю, там не в острове/маяке было дело

я тут подумала вот о чем сегодня вспоминала свою экскурсию, у них маяк типа "чистилище". их души на маяке ждали решения: рай или ад... у Изабель 100% ад, Том? не знаю... думаю, у него рай