Про школы. Я выросла в селе с новой хорошей школой, 91 года постройки, двухэтажная, со своим отоплением.
Но школа одна на 10 сел. Мне повезло, я до школы ходила пешком 7 мин. Детей из других сел привозил автобус или родители. Другая ближайшая школа - в другом крупном селе, куда уже добраться сложнее.
Т.е. если в ЗП я для своей старшей школу выбирала из 3 и носом крутила, то в селе выбора нет вообще.
Развивашки для мелких? Забудьте
Кружки и секции - из того, что в школе предложат, и то не сказать, что много: вышивка, квилинг, народные танцы, хор - это в мое время, сейчас (до войны) меньше.
В городе мы со старшей пробовали живопись, гончарство, всякие развивашки, английский, ушу, песочную терапию, флай-йогу и т.д., регулярно были на выставках, знали детский репертуар Театра молодежи, Магара и кукольного, посещали музеи (краеведческий, художественный, автомобилей)
Сейчас у дочки музыкальная школа и театральная студия. Специально возим в город для этого, убивая кучу времени на дорогу.

Понятно, что многим это не нужно. Но мне - надо, и чтобы было в зоне доступа, а не 40 мин на машине, ребенок зелёный, тошнит, уже ничего не хочет.

Каждую неделю порываюсь вернуться в город, в цивилизацию, но шумно :(

Такий сумбур и кожен пише про своє, хтось село з містом порівнює, хтось дачу за містом з будинком у центрі міста, але ж воно не порівнюване... і інтереси... комусь дитині школа треба, а комусь вийти в свої 60 і на ганочку посидіти, каву попити з ранку. і можливості різні... якщо не рахувати кожну копійку, то мабудь не проблема жити будь де.
Та і взагалі все, що описане, актуальне тілько якщо ти цього не хочеш, ось тоді ми - майстри надумавати причини та виправдання, якщо ти починаешь чогось хотіти, то вже не бачиш в тому суцільні проблеми.
Ще помітила, що коли люди проти дома, то зазвичай проти простенького дома типу старої хати. Якось не зустрічала людини, яка б сказала - не хочу жити в гарному домі в межах міста, краще у багатоквартирному з купою сусідів з усіх боків. Тобто це майже завжди питання обмеженного бюджету. Тоді що тут порівнювати... живеш в межах своїх можливостей і все))
Я вже хочу дім)) при цьому не відчуваю потягу до земельної праці, але якось те пережила б, маючи дім)) впевнена, що або втягнулась би, або знайшла бажаючих працювати)) скільки бачу прикладів, всі дають собі з цим раду, то не проблема, був би дім, і гроші, все інше якось вирішиться)))

А ще зараз в інсті повно переробок старих хат з новим ремонтом, то сучасна тема - втекти з великого міста, але в комфортні умови при невеликому бюджеті, відчути себе типу у бабусі в селі, але не втрачаючи базовий комфорт. І мені здається, що і до нас то скоро дійде, класна тема Наприклад, Новослободка, Долинське, Нове Запоріжжя навколо Бабурки підійшли б для цього ідеально

Приватний будинок то не завжди у селі. Вже 3й рік як переїхали у будинок, що самі побудували.
Звісно, коли купували ділянку все розрахували, які потреби вже маємо, що додасться коли будуть діти.
Будинок на Космосі в 200 метрах від громадського транспорту і всіх магазинів/школ/садків.
Мабуть більш вірно порівнювати життя загалом у селі чи у місті. Бо можна жити у квартирі у Вільнянську і буде деяка обмеженність інфраструктури у порівнянні з Запоріжжям.

Жити в будинку круглий рік — це справжнє задоволення, але й значна відповідальність. Дійсно, утримання і будинку, і квартири одночасно може бути витратним. Проте, як на мене, квартира має свої переваги, особливо в плані безпеки. Багато сучасних комплексів мають контрольований доступ, камери спостереження та навіть охорону, що робить їх безпечнішими, ніж окремий будинок. До речі, якщо цікавить інша перспектива, зверніть увагу на https://viprealtyclub.com.ua/tailand/ житло в Таїланді — там квартири часто пропонують за дуже привабливими умовами, і безпека теж на високому рівні. Успіхів у ваших починаннях!