У гілці про вибір мови шкільної освіти, хочеш-не хочеш розгорнулись суперечки, які явно вийшли за межі початкової теми. Аргументи сторін часто не витримують критики, бо це суцільні емоції (а що ми хотіли на жіночому форумі!) я пропоную в цій темі ділитись цікавою інформацією про Україну та її видатних діячів.
Не для того, щоб комусь щось довести, а для самих себе. Щоб зрозуміти, хто ми, що ми, і хто в нас за плечима. Те, що Україна довгий час не мала власної держави, — це не привід відмовлятись від культурного та історичного скарбу і роздавати все це сусідам.
І ще, пропоную дискусії тут не розводити. Бо, як досвід показує, є теми, в яких дійти згоди практично неможливо.


Пропоную вказувати діяча, роки життя, дуже коротко його надбання і внесок у світову культуру чи науку.

Сама розкажу трошки про математиків, буквально імена, бо так багато інформації! (більше — хоча б на українській Вікіпедії. Зараз оце сама зачитуюсь, так цікаво!):

Острогра́дський Миха́йло Васи́льович (1801 - 1861) — видатний український математик, у 2001 Юнеско внесла це ім’я до списку найвидатніших математиків світу.
Георгій Вороний (1868 - 1908) — математик, більшість праць якого набули особливого значення в останні 20 років, особливо у галузі інформатики, комп’ютерних технологій, космології, тощо
Левицький Володимир Йосипович (1872 - 1956) — Автор праць із теорії аналітичних функцій, диференціальних та інтегральних рівнянь, алгебри, геометрії, теоретичної фізики, астрономії.
Написав близько 100 наукових праць, а також опублікував багато науково-популярних статей і перекладів.
Друкував праці українською, польською, німецькою, французькою, англійською та іспанською мовами.
Зібрав і впорядкував матеріали з української математичної, фізичної, астрономічної, хімічної термінологій (це для тих, хто каже, що нема термінології. Все є. Просто ніхто не зацікавлений у тому, що все це розвивалось).
Слуцький Євген Євгенович (1880 – 1948) — економіст, статистик і математик, чиї праці мали значний вплив на розвиток світової економетрики і праксеології.
Кравчук Михайло Пилипович (1892 - 1942 Колима) — його ім’я теж внесено до списку Юнеско, а його роботи і досі знаходять застосування у світових дослідженнях. Був учителем Сергія Корольова (теж українця, вченого в галузі космології, чиє ім’я відоме світові не менше за ім’я Гагаріна). Ще у 30-ті роки був співавтором тритомного словника української математичної термінології... ДІвчата! це 30-ті роки! Коли на Соловках розстрілювали письменників, вчених, громадських діячів... А проблеми ми маємо і досі...

Биков Леонід (1928 - 1979)
Режисер, сценарист, актор
Місце народження – с. Знаменське Слов’янського району Донецької області
Вступив на акторський факультет Харківського театрального інституту (1951). 1951 – 1960 актор Харківського державного академічного театру ім. Т. Шевченка. 1960 – 1968 – актор та режисер кіностудії «Ленфільм», з 1969 – актор кіностудії ім. Довженко. Автор сценаріїв сатиричного кіножурналу «Фітіль». Найвідоміші фільми – «В бій ідуть лише «старики», «Ати-бати, йшли солдати»; відома його акторська робота у фільмі «Доля Марини» тощо. Леонід Биков – Лауреат Всесоюзного кінофестивалю в номінації «Перші премії за художні фільми» за 1974 рік, Лауреат державної премії УРСР (1977) тощо.

Coolbabka,дякую тобi за таку гарну темку,за себе соромно-бо незнаю нi iсторii, нi бiографii вiдомих людей Але знаю що темка для мене цiкава i я заглядатиму до неi час вiд часу
-це один з моiх найулюбленiших акторiв

так от і я часом така: чула щось десь... А як занурюєшся у все, то дивуєшся, як можна про це мовчати! Тому не просто заглядай, а як щось десь цікаве дізнатимешся — ділись!

-- Пользователь добавил некоторое время спустя --

геніальний актор і режисер! І не зважаючи на те, що формально держави Україна тоді не існувало, він був одним з тих, хто про це мріяв, і любив свою землю... Ті самі "в бой идут одни старики" — скільки там маленьких штрихів, деталей...

Coolbabka, так-так, згадайте, з якою любов"ю він розповідав про свою Україну у фільмі

Ось, побачила в контакті у френд-стрічці цікавеньке:

Інформаційні технології:

Катерина Ющенко (8 грудня 1919, Чигирин — 15 серпня 2001) — автор першої у світі мови програмування високого рівня («Адресної мови програмування»), вчений кібернетик, заслужений діяч науки, дійсний член Міжнародної академії комп'ютерних наук. Нагороджена орденом княгині Ольги.
http://pres-centr.ck.ua/print/news-12477.html

Coolbabka, і правда цікавеньке)) я вже була подумала про колишню першу леді, на рік народження не глянула, і думаю: і давно вона кібернетик???

в мене теж ця думка спершу промайнула

I в мене також ,але вона вiдома тiльки завдяки чоловiков(1871 - 1915)
Леся Украïнка (Лариса Петрiвна Косач) народилася 25 лютого 1871р. у
Новоградi-Волинському. Мати ïï
- письменниця Олена Пчiлка
- i батько
- юрист
- багато уваги придiляли гуманiтарнiй освiтi дiтей, розвивали iнтерес до
лiтератури, вивчення мов, перекладацькоï роботи. Серед близького оточення майбутньоï поетеси були вiдомi культурнiдiячi: М. Драгоманов (ïï дядько по матерi), М. Старицький, М. Лисенко. Все це сприяло ранньому входженню
Лесi в лiтературу: в дев'ять рокiв вона вже писала вiршi, у тринадцять почала друкуватись. У 1884р. у Львовi в журналi Зоря- було опублiковано два вiршi (Конвалiя i Сафо), пiд якими вперше з'явилось iм'я - Леся Украïнка.
Дитячi роки поетеси минали на Полiссi. Взимку Косачi жили в Луцьку, а лiтом у с. Колодяжне. Серед факторiв, якi впливали на формування таланту Лесi Украïнки, була музика. Менi часом здається,- писала вона, - що з мене вийшов би далеко кращий музика, нiж поет, та тiльки бiда, що натура утяла менi кепський жарт
Цей Ї жарт - початок туберкульозу, з яким вона боролась усе життя. Хвороба спричинилась до того, що дiвчинка не ходила до школи, однак завдяки матерi, а також М. Драгоманову, який мав великий вплив на духовний розвиток Лесi Украïнки, вона дiстала глибоку i рiзнобiчну освiту. Письменниця знала бiльше десяти мов, вiтчизняну i свiтову лiтературу, iсторiю, фiлософiю. Так, наприклад, у 19 рокiв вона написала для своєï сестри пiдручник -Стародавня iсторiя схiдних народiв.У 1879р. було заарештовано i вислано до Сибiру тiтку Лесi Олену Косач, яка належала до киïвського гуртка бунтарiв, там же, в Карiйськiй тюрмi, загинула мати ïï найближчоï товаришки - Марiя Ковалевська. Враження тих лiт виявилися такими сильними й пам'ятними, що пiзнiше ожили у вiршах Вiче,Мати-невiльниця,Забутi слова.Iдеалом для поетеси стає герой, який, пробитий списом, шепоче: Убий, не здамся!
З кiнця 80-х рр. Леся Украïнка живе у Києвi.На початку 1893р. у Львовi виходить перша збiрка поезiй Лесi Украïнки
На крилах пiсень. Вiршi привертають увагу не тiльки любов'ю до рiдноï землi, красою пейзажних малюнкiв, а й плином рефлексiй лiричного героя, думка якого раз по раз звертається до проблеми волi i неволi.
У 900-х рр. мiцнiють зв'язки Лесi Украïнки з соцiал-демократичним рухом. З групою товаришiв вона займається розповсюдженням соцiалiстичноï i марксистськоï лiтератури, перекладом праць теоретикiв соцiалiзму, виданням
цих творiв за кордоном i транспортуванням у Росiю. У 1907р. при обшуку у Лесi Украïнки вилучено 121 брошуру, серед них були три видання Манiфесту Комунiстичноï партiï, чотири працi К. Маркса, п'ять Ф. Енгельса, бiографiя К. Маркса i Ф. Енгельса та iн.Феномен таланту Лесi Украïнки полягав у тому, що вона одночасно плiдно працювала в рiзних лiтературних жанрах. У кiнцi 90-х - на початку 900-х рр. з'являються ïï поеми Одно слово ,Вiла-посестра,Се ви питаєте за тих,Iзольда Бiлорука, в яких яскраво виявилася схильнiсть до оригiнальноï обробки свiтових сюжетiв. Активно працює Леся Украïнка i як перекладач, ïï увагу привертають вершиннi явища свiтовоï лiтератури Макбет,Шекспiра,Пекло,Данте,Байрона. Вона перекладає також драму Г. Гауптмана , яка належала до забороненоï в Росiï лiтератури, вiршi Надсона, Конопнiцькоï, Ади Негрi. З метою популяризацiï украïнськоï лiтератури серед росiйського читача Леся Украïнка вибирає для перекладу твори на народнi теми.

Coolbabka, Дуже цікава і пізнавальна тема. Знати тих, хто прославляв и прославляє, хто вірить в добре та якісне майбутнє, хто робив все для того, щоб весь світ знав, що є така держава, культурна і самобитна.

Леся Українка, Тарас Шевченко, видатний режисер Параджанов Сергій Йосипович 9 січня 1924, Тбілісі — 20 липня 1990, Єреван) — визначний вірменський і український кінорежисер, народний артист УРСР (з 1990), лауреат Державної премії України ім. Т.Шевченка (1991, посмертно).
Хоча він народився у Тбілісі і не громадянин України, але в нашу культуру, в українське кіно він привніс всю свою любов до України, він розумів характер та культуру і віддавав душу.

Красиво сказано,пiдтримую

Сашенька, дякую за тему! Тільки помітила!
Микола Амосов (1913-2002) – видатний український лікар, вчений у сфері серцево-судинної хірургії, біокібернетик.
Євген Патон (1870-1953), відомий київський вчений, професор, який вивчав зварювання і будування мостів, сформулював принципи розрахунку клепаних мостів.
Борис Патон (народився 27 листопада 1918 року), всесвітньо відомий вчений у сфері металургії і технології металів, академік, президент Національної АН України, автор технології зварювання тканин.

Ілля Репін (народився 5 серпня 1844 року в Харківській губернії) – відомий живописець, художник, майстер побутових і історичних сцен. Автор «Бурлаки на Волзі», «Іван Грозний і його син», «Садко»…
Українське походження з боку батька мав також і всесвітньо відомий композитор Петро Чайковський (1840-1893). Його знають в усьому світі завдяки його музичній спадщині, що він залишив після себе – численних опер («Євген Онєгін», «Мазепа»...), балетів («Лускунчик», «Лебедине озеро», «Спляча красуня»), концертів, симфоній і альбомів.

Українські корені мають також письменник Микола Гоголь (Полтавська область, предками були видатні козацькі роди України, одним з яких був наказний гетьман Яков Лизогуб), автор однойменного словника Володимир Даль (Луганськ), лікар і вчений-біолог Ілля Мечніков (Харківська область), який в 23 роки став доктором зоології, актор, поет і співак Олександр Вертинський (Київ), кінорежисер і автор 12 всесвітньо відомих кінофільмів Олександр Довженко (Чернігівська область), режисер Роман Віктюк (Львів), поетеса Ліна Костенко (Київська область), а ще – Ігор Сікорський, засновник американського вертольотобудування (Київ), Квітка Цісик (Львів), відома американська співачка українського походження, яка не лише була голосом компанії Ford, але і виконала пісні в оскароносному фільмі «You Light Up My Life»…

Кира, Іринко, яка чудова підбірка! Про Чайковського для мене відкриття!
А я ще хотіла б згадати одного не українця за походженням, але такого, хто став справжнім українцем. І зробив для нашого народу (і світу!) в рази більше, ніж сотні разом узятих товаришів на "-ко" і на "-ук".

Агатангел Юхимович Кримський (*3 січня (15 січня) 1871 — †25 січня 1942) — український історик, письменник і перекладач кримськотатарського походження, один з організаторів Академії Наук України (1918). Абсолютно дивовижна людина, яка досконало знала понад 60 мов!!! Тож активно перекладав, особливо зі східних мов, писав мовознавчі праці, був одним з тих, хто розробив український правопис (який пізніше, в 30-ті роки знищили і замінили на більш "зручний" і більш "братський" здогадайтесь хто)... Про цю людину не скажеш у двох словах... Померти, як теж не важко здогадатись, йому допомогли в радянських тюрмах.

Ну от як, як можна було таких людей гноїти в таборах!!!

*Кому цікаво більше почитати про те, хто вмирав на Колимі, почитайте Семена Підгайного. Він один з небагатьох, хто зміг утекти (!) Його нариси про ті часи, портрети тих, з ким він там опинився, просто вражають: письменники, науковці (не лише мовознавці та історики, але й біологи, інженери і так далі), священники, студенти...
Ми могли б мати, напевно, зовсім іншу історію, якби мільйони наших геніальних співвітчизників були живі і могли займатись своїми справами. І тепер, коли нам закидають те, що ми не маємо своїх великих, мені хочеться видряпати очі цим людям, бо це цинізм! І попри те, що так багато було знищено, багато було і тих, хто жив, творив, працював і зараз працює на користь нашого народу і ким ми можемо і маємо пишатись!

Видатна людина! Я про нього читала.