inn4ik, це зрозуміло, але добре , що ви зараз там і у вас був вибір в роботі. В мене знайомі із Лисичанська і Северодонецька одразу після війни поїхали в Київ, відкрили там свої кабінети і вже все, запис на січень читаю закритий, люди працюють, вони займають ці ниші.
А тепер уявіть, за кордоном не знаю точну кількість, але близько 6 млн українців, навіть якщо припустити, що 3 млн, закінчується прихисток, якщо вони до того часу не змінили статус перебування в країні на робочу візу чи щось подібне, то їм дадуть максимум 2 місяці на повернення і весь цей натовп повале назад додому, і що тоді почнеться, невже в тому ж навтіь Києві знайдеться одночасно хай навіть півмільйона робочих місць? Таке буде? в країні після війни...Сумніваюся. Я до чого веду, мені важко просто зрозуміти, як люди вже майже 2 роки сидять тупо на соціалке за кордоном, роботи не мають ні там, ні тут, на що вони сподіваються? Це риторичне звісно питання. Я це все обміркувала, ще в перший рік свого перебування за кордоном, я не вмію жити одним днем і наобум, я подумала, що не хочу втрачати кваліфікацію, роботу, хоча я могла спокійно і надалі працювати онлайн навіть просто на себе, але ж в мене свої обставини ще додаткові (це сім'я і чоловік), це для мене взагалі за межами розуміння, як можна просто поїхати, по факту розваливши сім'ю через соціалку чи як? (тільки не треба розповідати про безпеку, я ж не європа), це виглядає саме так. І чоловіків підбирають аж бігом, ну приїде дружина на пару тижнів, перетворюється вні знову на люблячого чоловіка, ну а чого, гроші привозить дружина, хай вже буде, а потім з цими чоловіками після від'їзду дружини знову інша жінка, знаємо, бачили, і це нормально в принципі, чого він повинен жити сам.
І ще один цікаве спостереження, переважна більшість дружин чоловіків які на війні знаходяться теж в Україні і більш того їздять до них інколи зі своїх безпечних місць, бо інколи військовим можуть дати ті 2-3 дні, а якщо дружина за кордоном, то і сенсу немає їхати додому, тому є таке, що ці жінки чекають кожну можливість побачити чоловіка, а інші завіялися за кордон і хай він сам гребеться в тій Україні як хоче....

Leno4ka, питання безпеки дітей важливіше, як на мене, тому корю себе, що це саме я не змогла там пристосуватися Це теж не просто виїхати і жити без чоловіка пітори-два роки. Немає в Україні безпечних місць, от і їдуть.

Leno4ka,у всех в семье разные отношение и некоторых война просто заставила поставить точку. У нас на работе тетки поуезжали, уже тут порасходились и там за немцев/турков/норвежцев/британцев замуж повыходили. У меня в офисе 3 случая, причем 2 тети уже за 50!! с внуками "туда" поехали.
Если честно, я могу признаться, что возможно и моя семья бы не выдержала разлуки. Я в себе на 100% неуверена Тем более уже 2 года!
У меня рядом, наши соседи - она где то в Канаде, он смотрю тут с бабами шариться с разными. А военные эти - по хатам живут!, в моем районе многие снимают квартиры - кажды день с разными бабами, на 100% уверена что где то есть семья, бо даже с кольцом один.

inn4ik, є безпечні місця в Україні , впевнена на всі 100, я в такому місці вже більше року живу.
zuzunka, Ну так, це теж є, вище писала про село під Запоріжжям, там багато військових живуть в інших жінок, хоча в них є дружини(( таке теж є, на жаль. Комбриги теж возять за собою польових дружин, навіть за одним столом сиділи, бачили((( плюс купа приїхали з інших міст в той же краматорськ та інші міста, де багато військових, дівчата з певними послугами, навіть цінник відомий))

Я знаю одну, яка теж розлучилась з чоловіком, вийшла заміж за поляка, але вже втікла від нього, бо виявилось складно, різні погляди, традиції та інше

А что если бы все руководствовались такой логикой и опасно - всё, мы поехали. И все женщины взяли и выехали! А кто бы здесь, в Украине работал, кто обеспечивал бы тыл, кто бы работал на хлебзаводах, банках, больницах и оборонных предприятиях?
Зато это их выбор! Обсуждать и не дай Бог осуждать нельзя! Я поехала, а тут, как говорится, хоть потоп...

Leno4ka писал(а):

дівчата з певними послугами, навіть цінник відомий))

тут вообще не в тему. Но я считаю что их надо легализировать, пусть платят налоги, тем боле что в этой "професии" случайных нет, все по "призванию". Оно ж просто у каждого сове, кто учитель, а кто представитель интимных услуг. В немецкой армии таких даже за счет государства содержали, так сказать чтобы солдаты не болели разного рода заболеваниями от "случайных" встреч.
А так вообще меня загриницу видимо высшие силы не пустили, вот и сижу дома .

Юлька85, ну тут така справа - завжди знайдеться хтось, хто засудить. Виїхала - не думаєш про країну, роботу, чоловіка. Не виїхала - не думаєш про дітей
Знову ж - вибір кожного. Та і відповідальність також.

Так может я хочу, чтобы мои дети росли в Украине и поэтому я здесь! Чтобы Украина вообще не растворилась на просторах Европы... Я здесь работаю, и работаю далеко не на простом предприятии, в нынешней ситуации, я плачу налоги здесь в Украине, я хожу в магазины здесь в Украине и тем самым обеспечиваю работой других.
А не просто выехала и сижу на выплатах и жду, когда другие(чужие мужья повоюют, другие жены поработают) разрулят ситуацию. И тут на ум приходит только одно - моя хата с краю...

Юлька85, в мене теж є знайомі, які казали, що в ЗП все нормально і класно, поки в їх будинок ракета не прилетіла.

Тут мова про безпеку, звісно, що доля всюди знайде, але якщо є можливість вивезти дітей в безпечне місце, чому неможна нею скористатися?

Ну почему же нельзя? Можно. Конечно можно. Но можно же и переехать в относительно безопасное место в пределах Украины, Вы же пишите сами, что от судьбы не уйдешь и в другой стране ты не застрахован от пьяного за рулем или фанатика стреляющего в прохожих, в Украине есть относительно безопасные регионы где работают садики и дети ходят в школы.
Но вот в Украине придется работать...а не на пособиях сидеть.

Юлька85,ну пособия остались только в Германии. В Польше ж уже все работают, да и везде впринципе тоже. У каждого свой выбор.
У меня кума, лучшая подруга (была!), укатила не прощаясь,сначала в Польшу, сейчас уже в США- пишет на ФБ слезные посты как она скучает за Запорожьем. Но когда я ей написал "Как дела?" Где вы? - мне прилетел ответ, что она не обязана обсуждать со мной свое местоположение! Ну, ОК . Я не и не ищу больше общения, последний раз меня поздравили с новым годом и сказали не обижаться. А я че?? Я вообще ничего не поняла, Я даже не могу понять что это было? Типа дружили 40 лет и тут как то вот так . Лично я просто в ах.... .
Привела 27.02.2022 ко мне трех своих детей в 10 утра и забрала в 9 вечера, целый день видать вещи собирала, с 28.02 больше трубку не брала или сбрасывала. Мне сначала обидно было, потом я просто забила и все. Но я если честно даже не знаю как на такое реагировать. Причем я знаю что с другими нашими общими знакомыми она общается, рассказывает о себе, они мне потом передают .

zuzunka, везде есть еще хоть какая-то помощь, даже в той же польше, если с детьми

И вот лично моё мнение, никому не навязываю и не буду доказывать, что сидящие за кордоном уж как-нибудь переживут, если кто-то из тех, кто остался здесь, работает и не дает окончательно умереть экономике нашей страны, чтобы выехавшим патриотам вообще было куда возвращаться, вдруг позволит себе нелицеприятные высказывания в адрес выехавших. Ну вот переживут, это всего лишь чье-то мнение и слова, а не Кинжалы или С300. И лучше бы им промолчать, а не с пеной у рта доказывать, какие они несчастные и страдают от того, что им пришлось выехать.

-- Пользователь добавил некоторое время спустя --


Это кто Вам такое сказал? Родственники в Норвегии - получают, в Дании - получают, и даже в Польше с детьми получают.

-- Пользователь добавил некоторое время спустя --


Получается, только с Вами не хотят общаться?

наверное, даже не знаю почему?
Дети так дружили, "неразлей вода", так она и детям не разрешала звонить и общаться.
Вернее раньше не разрешала, а теперь мои уже и сами не хотят. Как то оно забылось. Сын так переживал, прям плакал, вот его подргуга Алина не звонит ему, не пишет даже в вайбер, "мама, почему они не выходят на связь и т.д. и т.п." Сейчас наверное это ему уже не нужно, отболело.

Юлька85
Да, это то, что я тут год назад писала.
Кто будет Украиной, если все выедут?
К переместившимся по Украине вопросов нет.
К тем, кто на панике убежал, а потом продышался, включил мозги и вернулся уже давно, тоже.
Да, собственно, такое себе.
Я просто половину знакомых из ФБ снесла. Шапочных знакомых, с которыми меня связывал только город и страна. А теперь они по миру, у нас с ними нет ничего общего.